Розгляд варіантів установки ГСТ на комбайн Нива Ск-5

Пропоную до Вашого розгляду різні варіанти установки гідроходу на комбайн СК – 5 Нива, та розповім про їхні недоліки та переваги. Я більше 20 років займаюсь ремонтом ГСТ, та переобладнанням комбайнів на гідростатику. За весь час випробували різні варіанти установки, а так як це все починалось в своєму регіоні, то був добрий зворотній зв’язок, та було відомо на скільки все добре працює. Також я ремонтував ГСТ на різні комбайни та аналізував які проявляються проблеми крім основних поломок гідростатичних трансмісій. Тому маючи деякий досвід, хотілось би поділитися для тих хто хоче переобладнати свого комбайна та вагається в виборі варіанту установки.

Тож розглянемо спочатку варіанти установки гідронасоса а потім гідромотора.

1. Першим варіантом розглянемо установку гідронасоса в торець колінчастому валу.      Основні переваги цього варіанту такі:

   1. Перша та сама головна перевага це відсутність пробуксовки вала гідронасоса відносно колінчастого вала.

   2. Друга перевага це компактність розташування. На цьому на мою думку переваги цього варіанту закінчуються.

що до недоліків цього варіанту:

1. Основним недоліком являються конструктивні складнощі установки гідронасоса, тобто треба піднімати блок радіаторів, що тягне за собою зміну розташування вентилятора охолодження двигуна та водяного насосу.

2. Другим недоліком є те, що в разі використання карданного вала буде пряма передача крутильних коливань колінчастого вала на вал гідронасосу, що приводе до швидкого зношування шліців на валу насоса. Якщо вихідний кінець валу ще можна зажати розрізною муфтою, то всередині насосу є плунжерний блок, який також на шліцьовій посадці, та маса його теж не мала. Та й сам кардан за рахунок цих коливань теж виходить з ладу, і доволі часті випадки коли карданом б’є радіатор і те до чого він дістане. Також на ГСТ з ремонту із за дорожнечі заводських валів скоріш за все буде стояти реставрований вал, що в такому випадку може привести до відламування кінця вала. Тобто по хорошому треба ставить гаситель крутильних коливань – резино тросову муфту. А в такому випадку насос треба ставить на одній осі з колінчастим валом.

3. Третім недоліком являється те, що без додаткової конструкції радіатор охолодження ГСТ прийдеться ставити перед блоком радіаторів двигуна, та якщо для тих у кого поля знаходяться на рівнинній території це не така здорова проблема, то у кого поля на схилах двигун буде перегріватись.

2. Другим варіантом розглянемо установку гідронасоса на місці блока шківів ходового варіатора. По цьому принципу виготовлена Ніва Ефект. Основними перевагами являються дешевизна за рахунок малої довжини гідропроводів та відсутністю додаткових деталей. Та друга перевага це те що насос знаходиться внизу, що облегшує його заміну у випадку виходу з ладу.

Що до недоліків цього варіанту:

1. Самий основний недолік це слабка опора гідронасоса навіть в заводському варіанті. Дуже часті випадки коли підшипники зношуються, за рахунок малої відстані між підшипниками шліцьова втулка, яка заодно являється опорою шківа, стає трохи на перекіс та починається інтенсивний знос шліців на валу насоса, та шліців у шліцьовій втулці.

2. Другий недолік той самий що і в першому варіанті: без додаткової конструкції радіатор охолодження ГСТ прийдеться ставити перед блоком радіаторів двигуна, з усіма наслідками. А ще, якщо задіяний інтеркулер, та працює хлопушка, то радіатор охолодження ГСТ ніде ставити. Це доречі стосується і першого варіанту установки гідронасосу.

3. Третій недолік – велика довжина, та відповідно вага ременя, з використанням натяжного ролика приводить до додаткових вібрацій із за крутильних коливань колінчастого вала. Це в основному залежить від роботи двигуна.

4. Ну і четвертий недолік це пробуксовка ременя при великих навантаженнях на комбайн, в разі використання трьохручейного менше, та ходового Нивовського – більше, що приводить до швидкого зношування шківа колінчастого вала та відповідно самого ременя.

5. П’ятий недолік це виступання насосу в сторону, особливо при використанні ДОНовської опори.

Цей варіант я ніколи не використовував, по перше із за вищенаведених недоліків, а по друге тому що він мені просто не подобається.

3. І третій варіант розташування – це ДОНівська система тобто за двигуном на площадці.             Які тут переваги:

   1. Використання заводської опори, яка перевірена часом на набагато важчих машинах, в якій за рахунок більшої відстані між підшипниками вплив радіального навантаження зменшено, можна сказати практично відсутній, виходячи з довговічності експлуатації опори без ремонту.

   2. Також при використанні заводських механізмів навіть якщо щось зламалось то при ремонті всі запчастини є в наявності в будь якому магазині.

   3. Використання ДОНівського чотирьохручейного ременя зводить пробуксовку до мінімуму.

   4. Використання ременя меншої довжини та відповідно меншої маси приводить до мінімізації вібрацій навіть при жорсткій роботі двигуна.

   5. Використання повністю автономної системи охолодження ГСТ, яка не має впливу на охолодження двигуна. Навіть, зі слів комбайнерів, здуває з сітки блока радіаторів сміття, за рахунок того що дує в зворотному напрямку, і зменшується потреба використання хлопушки та очистки сітки.

Які недоліки цієї системи:

1. Головний недолік цього варіанту переобладнання це його вартість, за рахунок використання більшої кількості деталей та більшої довжини гідропроводів.

Цей варіант установки гідронасоса показав себе як надійний з най тривалішим міжремонтним ресурсом і ми його використовуємо на протязі всієї практики переобладнання.

Тепер розглянемо варіанти установки гідромотора:

1. Першим розглянемо заміну КПП комбайна Нива на КПП комбайна КСК-100, або КС-6Б. При стандартному розташуванні КПП, без заміни моста ці КПП, щоб поставити, треба перевертати, що тягне за собою необхідність заварювання сапуна, та те що повзуни зміни передач будуть знаходитись знизу і треба переробляти механізм включення передач. Так як КПП буде перевернута, то це може викликати витікання масла через ущільнення повзунів. Ну а низький рівень масла в картері КПП приводить до швидкого зносу шліців на валу гідромотора та шліцьової муфти.

2. Другий варіант це установка гідромотора на штатну КПП шляхом перехідного пристрою. По перше практично на всіх КПП комбайна Нива первинний вал має значний радіальний люфт, і якщо осьовий люфт на установку гідромотора особливої ролі не відіграє, то без вирішення проблем з радіальним люфтом шліци на валу гідромотора валу КПП та шліцьовій муфті будуть інтенсивно зношуватись, практично миттєво, причому, повторююсь, скоріше за все у вас вал на гідромоторі буде стояти реставрований, та і муфта не заводська. Ну і по-друге якщо рівень масла в КПП буде низький це також приводе до інтенсивного зносу шліців на гідромоторі. І це являється основною проблемою установки гідромотора на будь яку КПП навіть КСК, КС-6Б, КПС-5Г, ДОН, чи будь який інший комбайн – дуже часто шліци виходять з ладу.

3. Третій варіант це установка гідромотора с з’єднанням з валом КПП через карданний вал. Виходячи з практики це найбільш приємний варіант. За всю історію переобладнання не було випадків коли об’їлися шліци. Хтось скаже що карданний вал буде давати вібрацію, так я з вами згоден, якщо вал зроблений з шліцьовим подовжувачем між хрестовинами. А якщо вал суцільний то ніяких вібрацій немає та не може бути. Та і всі органи керування КПП залишаються штатними.

Це моя думка, заснована на особистому досвіді. Тож думайте, приймайте рішення що для вас буде приємне по естетиці, практичності, довговічності, ремонтопридатності та по фінансових можливостях, а саме головне щоб не поміняти шило на мило, тому що скрізь є підводні камені і можна морочити голову з ходовим варіатором, а потім с ГСТ. Сподіваюсь що ця інформація була для вас корисною.